20. Нехай його очі побачать нещастя його, й бодай сам він пив гнів Всемогутнього!
21. Яке бо старання його про родину по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене?
22. Чи буде хто Бога навчати знання, Його, що й небесних судитиме?
23. Оцей в повній силі своїй помирає, увесь він спокійний та мирний,
24. діжки його повні були молока, а мізок костей його свіжий.
25. А цей помирає з душею огірченою, і доброго не споживав він,
26. та порохом будуть лежати обоє вони, і черва їх покриє...
27. Тож я знаю думки ваші й задуми, що хочете кривдити ними мене.
28. Бож питаєте ви: Де князів дім, і де намет пробування безбожних?
29. Тож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх ознак не затаюйте:
30. що буває врятований злий в день загибелі, на день гніву відводиться в захист!
31. Хто йому розповість у лице про дорогу його? А коли наробив, хто йому надолужить?
32. І на кладовище буде проваджений він, і про могилу подбають...
33. Скиби долини солодкі йому, і тягнеться кожна людина за ним, а тим, хто попереду нього, немає числа...