Йоїл 2:7-15 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

7. Як лицарі, мчаться вони, немов вояки вибігають на мур, і кожен своєю дорогою йдуть, і з стежок своїх не позбиваються,

8. не пхають вони один одного, ходять своєю дорогою битою, а коли на списа упадуть, то не зраняться.

9. По місті хурчать, по мурі біжать, увіходять в доми, через вікна пролазять, як злодій.

10. Трясеться земля перед ним, тремтить небо, сонце та місяць темніють, а зорі загублюють сяйво своє.

11. І голос Свій видасть Господь перед військом Своїм, бо табір Його величезний, бо міцний виконавець слова Його, бо великий день Господа й вельми страшний, і хто зможе його перенести?

12. Тому то тепер промовляє Господь: Верніться до Мене всім серцем своїм, і постом святим, і плачем та риданням!

13. І деріть своє серце, а не свою одіж, і наверніться до Господа, вашого Бога, бо ласкавий Він та милосердний, довготерпеливий та многомилостивий, і жалкує за зло!

14. Хто знає, чи Він не повернеться та не пожалує, і по Собі не залишить благословення, жертву хлібну та жертву ту литу для Господа, вашого Бога.

15. Засурміть на Сіоні в сурму, оголосіть святий піст, скличте зібрання!

Йоїл 2