1. Тоді промовив Ісус до народу й до учнів Своїх,
2. і сказав: На сидінні Мойсеєвім усілися книжники та фарисеї.
3. Тож усе, що вони скажуть вам, робіть і виконуйте; та за вчинками їхніми не робіть, бо говорять вони та не роблять того!
4. Вони ж в'яжуть тяжкі тягарі, і кладуть їх на людські рамена, самі ж навіть пальцем своїм не хотять їх порушити...
5. Усі ж учинки свої вони роблять, щоб їх бачили люди, і богомілля свої розширяють, і здовжують китиці.
6. І люблять вони передніші місця на бенкетах, і передніші лавки в синагогах,
7. і привіти на ринках, і щоб звали їх люди: Учителю!
8. А ви вчителями не звіться, бо один вам Учитель, а ви всі брати.
9. І не називайте нікого отцем на землі, бо один вам Отець, що на небі.
10. І не звіться наставниками, бо один вам Наставник, Христос.
11. Хто між вами найбільший, хай слугою вам буде!
12. Хто бо підноситься, буде понижений, хто ж понижується, той піднесеться.
13. Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що перед людьми зачиняєте Царство Небесне, бо й самі ви не входите, ані тих, хто хоче ввійти, увійти не пускаєте!
14. Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що вдовині хати поїдаєте, і напоказ молитесь довго, через те осуд тяжчий ви приймете!
15. Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що обходите море та землю, щоб придбати нововірця одного; а коли те стається, то робите його сином геєнни, вдвоє гіршим від вас!
16. Горе вам, проводирі ви сліпі, що говорите: Коли хто поклянеться храмом, то нічого; а хто поклянеться золотом храму, то той винуватий.
17. Нерозумні й сліпі, що бо більше: чи золото, чи той храм, що освячує золото?
18. І: Коли хто поклянеться жертівником, то нічого, а хто поклянеться жертвою, що на нім, то він винуватий.
19. Нерозумні й сліпі, що бо більше: чи жертва, чи той жертівник, що освячує жертву?