Вiд Луки 8:3-9 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

3. і Іванна, дружина Худзи, урядника Іродового, і Сусанна, і інших багато, що маєтком своїм їм служили.

4. І, як зібралось багато народу, і з міста до Нього поприходили, то Він промовляти став притчею.

5. Ось вийшов сіяч, щоб посіяти зерно своє. І, як сіяв, упало одне край дороги, і було повитоптуване, а птахи небесні його повидзьобували.

6. Друге ж упало на ґрунт кам'янистий, і, зійшовши, усохло, не мало бо вогкости.

7. А інше упало між терен, і вигнався терен, і його поглушив.

8. Інше ж упало на добрую землю, і, зійшовши, уродило стокротно. Це сказавши, закликав: Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!

9. Запитали ж Його Його учні, говорячи: Що визначає ця притча?

Вiд Луки 8