3. і Іванна, дружина Худзи, урядника Іродового, і Сусанна, і інших багато, що маєтком своїм їм служили.
4. І, як зібралось багато народу, і з міста до Нього поприходили, то Він промовляти став притчею.
5. Ось вийшов сіяч, щоб посіяти зерно своє. І, як сіяв, упало одне край дороги, і було повитоптуване, а птахи небесні його повидзьобували.
6. Друге ж упало на ґрунт кам'янистий, і, зійшовши, усохло, не мало бо вогкости.
7. А інше упало між терен, і вигнався терен, і його поглушив.
8. Інше ж упало на добрую землю, і, зійшовши, уродило стокротно. Це сказавши, закликав: Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!
9. Запитали ж Його Його учні, говорячи: Що визначає ця притча?