Вiд Луки 18:3-8 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

3. У тому ж місті вдова перебувала, що до нього ходила й казала: Оборони мене від мого супротивника!

4. Але він довгий час не хотів. А згодом сказав сам до себе: Хоч і Бога я не боюся, і людей не соромлюся,

5. але через те, що вдовиця оця докучає мені, то візьму в оборону її, щоб вона без кінця не ходила, і не докучала мені.

6. І промовив Господь: Чи чуєте, що говорить суддя цей неправедний?

7. А чи ж Бог в оборону не візьме обраних Своїх, що голосять до Нього день і ніч, хоч і бариться Він щодо них?

8. Кажу вам, що Він їм незабаром подасть оборону! Та Син Людський, як прийде, чи Він на землі знайде віру?...

Вiд Луки 18