Вiд Луки 13:20-33 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

20. І знову сказав Він: Із чим порівняю Я Божеє Царство?

21. Подібне до розчини, що її бере жінка, і кладе на три мірки муки, аж поки все вкисне.

22. І проходив містами та селами Він і навчав, до Єрусалиму простуючи.

23. І озвався до Нього один: Господи, хіба буде мало спасених? А Він відказав їм:

24. Силкуйтеся ввійти тісними ворітьми, бо кажу вам, багато-хто будуть намагатися ввійти, та не зможуть!

25. Як устане Господар та двері замкне, ви зачнете вистоювати ізнадвору, та стукати в двері й казати: Господи, відчини нам! А Він вам у відповідь скаже: Не знаю Я вас, звідки ви!

26. Тоді станете ви говорити: Ми їли й пили перед Тобою і на вулицях наших навчав Ти...

27. А Він вам відкаже: Говорю вам, не знаю Я, звідки ви. Відійдіть від Мене всі, хто чинить неправду!

28. Буде плач там і скрегіт зубів, як побачите ви Авраама, та Ісака та Якова, та пророків усіх в Царстві Божім, себе ж вигнаних геть...

29. І прийдуть інші від сходу й заходу, і півночі й півдня, і при столі в Царстві Божім засядуть!

30. І ось, є останні, що стануть за перших, і є перші, що стануть останніми!

31. Тієї години підійшли дехто з фарисеїв, і сказали Йому: Вийди собі, і піди звідси, хоче бо Ірод убити Тебе...

32. А Він відказав їм: Ідіть і скажіть тому лисові: Ось демонів Я виганяю, і чиню вздоровлення, сьогодні та взавтра, а третього дня закінчу.

33. Однак, Мені треба ходити сьогодні та взавтра, і часу найближчого, бо згинути не може пророк поза Єрусалимом.

Вiд Луки 13