26. Як побачив Ісус матір та учня, що стояв тут, якого любив, то каже до матері: Оце, жоно, твій син!
27. Потім каже до учня: Оце мати твоя! І з тієї години той учень узяв її до себе.
28. Потім, знавши Ісус, що вже все довершилось, щоб збулося Писання, проказує: Прагну!
29. Тут стояла посудина, повна оцту. Вояки ж, губку оцтом наповнивши, і на тростину її настромивши, піднесли до уст Його.
30. А коли Ісус оцту прийняв, то промовив: Звершилось!... І, голову схиливши, віддав Свого духа...