14. і ввесь день я побитий, і щоранку покараний...
15. Коли б я сказав: Буду так говорить, як вони, то спроневірився б я поколінню синів Твоїх.
16. і роздумував я, щоб пізнати оте, та трудне воно в очах моїх,
17. аж прийшов я в Божу святиню, і кінець їхній побачив:
18. направду, Ти їх на слизькому поставив, на спустошення кинув Ти їх!
19. Як вони в одній хвилі спустошені, згинули, пощезали від страхів!
20. Немов сном по обудженні, Господи, образом їхнім погордиш, мов сном по обудженні!
21. Бо болить моє серце, і в нутрі моїм коле,
22. а я немов бидло й не знаю, я перед Тобою худобою став!...