4. Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знаходили,
5. голодні та спрагнені, і в них їхня душа омлівала...
6. і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх!
7. і Він їх попровадив дорогою простою, щоб до міста осілого йшли.
8. Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його, та за чуда Його синам людським,
9. бо наситив Він спрагнену душу, а душу голодну наповнив добром!