13. Жінка безглузда криклива, нерозумна, і нічого не знає!
14. Сідає вона на сидінні при вході до дому свого, на високостях міста,
15. щоб кликати тих, хто дорогою йде, хто путтю своєю простує:
16. Хто бідний на розум, хай прийде сюди, а хто нерозумний, то каже йому:
17. Вода крадена солодка, і приємний прихований хліб...
18. І не відає він, що самі там мерці, у глибинах шеолу запрошені нею!...