7. Сита душа топче й мед щільниковий, а голодній душі все гірке то солодке.
8. Як птах, що гніздо своє кинув, так і людина, що з місця свого мандрує.
9. Олива й кадило потішують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.
10. Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не приходь в день нещастя свого, ліпший сусіда близький за далекого брата!
11. Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти, як мені докорятиме хто.
12. Мудрий бачить лихе і ховається, а безумні йдуть і караються.
13. Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужинку заставу візьми.
14. Хто сильним голосом благословляє із раннього ранку свого товариша, за прокляття залічується це йому.
15. Ринва, постійно текуча слотливого дня та жінка сварлива однакове:
16. хто хоче сховати її той вітра ховає, чи оливу пахучу правиці своєї, що видасть себе.
17. Як гострить залізо залізо, так гострить людина лице свого друга.