12. Ліпше спіткати обездітнену ведмедицю, що кидається на людину, аніж нерозумного в глупоті його.
13. Хто відплачує злом за добро, не відступить лихе з його дому.
14. Почин сварки то прорив води, тому перед вибухом сварки покинь ти її!
15. Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, обидва вони Господеві огидні.
16. Нащо ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мозку нема?
17. Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом.
18. Людина, позбавлена розуму, ручиться, поруку дає за друга свого.
19. Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.