Приповiстi 11:7-17 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

7. При смерті людини безбожної гине надія, зникає чекання людини нікчемної.

8. Виривається праведний з утиску, і замість нього безбожний іде.

9. Свого ближнього нищить лукавий устами, а знанням визволяються праведні.

10. Добром праведних місто радіє, а як гинуть безбожні співає.

11. Благословенням чесних підноситься місто, а устами безбожних руйнується.

12. Хто погорджує ближнім своїм, той позбавлений розуму, а розумна людина мовчить.

13. Виявляє обмовник таємне, вірнодухий же справу ховає.

14. Народ падає з браку розумного проводу, при численності ж радників спасіння буває.

15. Зле робить, як хто за чужого поручується, хто ж поруку ненавидить, той безпечний.

16. Жінка чеснотна осягує слави, і пильні багатства здобудуть.

17. Людина ласкава душі своїй чинить добро, а жорстока замучує тіло своє.

Приповiстi 11