Пiсня Над Пiснями 2:9-17 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

9. Мій коханий подібний до сарни чи до молодого оленя. Он стоїть він у нас за стіною, зазирає у вікна, заглядає у ґрати...

10. Мій коханий озвався й промовив до мене: Уставай же, подруго моя, моя красна, й до мене ходи!

11. Бо оце проминула пора дощова, дощ ущух, перейшов собі він.

12. Показались квітки на землі, пора соловейка настала, і голос горлиці в нашому краї лунає!

13. Фіґа випустила свої ранні плоди, і розцвілі виноградини пахощі видали. Уставай же, подруго моя, моя красна, й до мене ходи!

14. Голубко моя у розщілинах скельних, у бескіднім сховку, дай побачити мені твоє личко, дай почути мені голосок твій, бо голос твій милий, а личко твоє уродливе!

15. Ловіть нам лисиці, лисинята маленькі, що ушкоджують нам виноградники, виноградники ж наші у цвіті!

16. Мій коханий він мій, я ж його, він пасе між лілеями!

17. Поки день прохолоду навіє, а тіні втечуть, вернись, мій коханий, стань подібний до сарни чи до молодого оленя в пахучих горах!

Пiсня Над Пiснями 2