10. Стали зверхники Юди, мов ті, що межу переносять, на них виллю, як воду, Свій гнів!
11. Єфрем став пригноблений, судом розбитий, бо він намагався ходити за марнотою.
12. І Я буду, як міль, для Єфрема, і мов та гнилизна для дому Юди.
13. І побачив Єфрем свою хворість, а Юда свого чиряка, і Єфрем відійшов до Ашшура і послав до царя до великого. Та він вилікувати вас не зможе, і не вигоїть вам чиряка!
14. Бо Я немов лев для Єфрема, і немов той левчук дому Юди. Я, Я розшматую й піду, і ніхто не врятує!
15. Піду, повернуся до місця Свого, аж поки провини своєї вони не признають, і не стануть шукати Мого лиця. Та в утиску будуть шукати Мене!