Iсая 37:23-28 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

23. Кого лаяв ти та ображав, і на кого повищив ти голос та вгору підніс свої очі? На Святого Ізраїлевого!

24. Через рабів своїх Господа ти ображав та казав: Із безліччю своїх колесниць я вийшов на гори високі, на боки Лівану, і позрубую кедри високі його, добірні його кипариси, і зберусь на вершок його височини, в гущину його саду,

25. я копаю та п'ю чужу воду, і стопою своєї ноги повисушую я всі єгипетські ріки!

26. Хіба ти не чув, що віддавна зробив Я оце, що за днів стародавніх Я це був створив? Тепер же спровадив Я це, що ти нищиш міста поукріплювані, на купу румовищ обертаєш їх.

27. А мешканці їхні безсилі, настрашені та побентежені, вони стали, як зілля оте польове, мов трава зеленіюча, як трава на дахах, як попалене збіжжя, яке не доспіло...

28. І сидіння твоє, і твій вихід та вхід твій Я знаю, і твоє проти Мене обурення.

Iсая 37