3. на всіх його вулицях підперезались веретою, на дахах його та на площах його всі голосять, з плачу розпливаються...
4. І кричали Ешбон та Ел'але, аж до Ягацу був чутий їхній голос, тому то голосять вояки Моава, і душа його в ньому тремтить.
5. Моє серце кричить про Моава, втікачі його аж до Цоару, до Еглат-Шелішійї, бо з плачем ходять збіччям Лухіту, бо на Хоронаїмській дорозі встає крик загибелі,
6. бо води Німріму спустошенням будуть, бо посохла трава, мурава позникала, немає нічого зеленого...
7. Тому то набутий останок і маєток вони віднесуть за потік степовий.
8. Бо країну Моава той крик оточив, по Еглаїм його голосіння, і по Беер-Елім голосіння його.