6. краща повна долоня спокою за повні дві жмені клопоту та за ловлення вітру!...
7. І знову я бачив марноту під сонцем:
8. Буває самотній, і не має нікого він іншого, сина чи брата у нього нема, та немає кінця всьому зусиллю його, і не насититься око багатством його, і він не повість: Та для кого дбаю і позбавляю добра свою душу? Марнота й оце, і даремна робота воно...
9. Краще двом, як одному, бо мають хорошу заплату за труд свій,
10. і якби вони впали, підійме одне свого друга! Та горе одному, як він упаде, й нема другого, щоб підвести його...
11. Також коли вдвох покладуться, то тепло їм буде, а як же зогрітись одному?
12. А коли б хто напав на одного, то вдвох вони стануть на нього, і нитка потрійна не скоро пірветься!
13. Ліпший убогий та мудрий юнак, аніж цар старий та нерозумний, що вже осторог не приймає,