12. усі повідступали, разом стали непотрібні, нема доброчинця, нема ні одного!
13. Гріб відкритий їхнє горло, язиком своїм кажуть неправду, отрута зміїна на їхніх губах,
14. уста їхні повні прокляття й гіркоти!
15. Швидкі їхні ноги, щоб кров проливати,
16. руїна та злидні на їхніх дорогах,
17. а дороги миру вони не пізнали!
18. Нема страху Божого перед очима їхніми...
19. А ми знаємо, що скільки говорить Закон, він говорить до тих, хто під Законом, щоб замкнути всякі уста, і щоб став увесь світ винний Богові.
20. Бо жадне тіло ділами Закону не виправдається перед Ним, Законом бо гріх пізнається.
21. А тепер, без Закону, правда Божа з'явилась, про яку свідчать Закон і Пророки.