10. Я вельми потішився в Господі, що справді ви вже нових сил набули піклуватись про мене; ви й давніш піклувались, та часу сприятливого ви не мали.
11. Не за нестатком кажу, бо навчився я бути задоволеним із того, що маю.
12. Умію я й бути в упокоренні, умію бути й у достатку. Я привчився до всього й у всім: насищатися й голод терпіти, мати достаток і бути в недостачі.
13. Я все можу в Тім, Хто мене підкріпляє, в Ісусі Христі.
14. Тож ви добре зробили, що участь узяли в моїм горі.
15. І знаєте й ви, филип'яни, що на початку благовістя, коли я з Македонії вийшов, не прилучилась була жадна Церква до справи давання й приймання для мене, самі тільки ви,
16. що і раз, і вдруге мені на потреби мої посилали й до Солуня.
17. Кажу це не тому, щоб шукав я давання, я шукаю плоду, що примножується на річ вашу.
18. Та все я одержав, і маю достаток. Маю повно, прийнявши від Епафродита, що ви послали, як пахощі запашні, жертву приємну, Богові вгодну.