31. Тому то пильнуйте, пам'ятаючи, що я кожного з вас день і ніч безперестань навчав зо слізьми ось три роки.
32. А тепер доручаю вас Богові та слову благодаті Його, Який має силу будувати та дати спадщину, серед усіх освячених.
33. Ні срібла, ані золота, ні одежі чиєїсь я не побажав...
34. Самі знаєте, що ці руки мої послужили потребам моїм та отих, хто був зо мною.
35. Я вам усе показав, що, працюючи так, треба поміч давати слабим, та пам'ятати слова Господа Ісуса, бо Він Сам проказав: Блаженніше давати, ніж брати!
36. Проказавши ж оце, він навколішки впав, та й із ними всіма помолився.
37. І знявсь між усіма плач великий, і вони припадали на Павлову шию, і його цілували...