2. І народ став кричати до Мойсея. А Мойсей помолився до Господа, і погас той огонь.
3. І він назвав ім'я того місця: Тав'ера, бо між ними горів був Господній огонь.
4. А збиранина, що була серед нього, стала вередувати, і також Ізраїлеві сини стали плакати з ними та говорити: Хто нагодує нас м'ясом?
5. Ми згадуємо рибу, що їли в Єгипті даремно, огірки й дині, і пір, і цибулю, і часник.
6. А тепер душа наша в'яне, немає нічого, тільки манна нам перед очима.
7. А манна як коріяндрове насіння вона, а вигляд її, як вигляд кришталу.
8. Люди розходилися, і збирали її та мололи жорнами або товкли в ступі, і варили в горшку та й робили з неї калачі. А смак її був, як смак олійного коржа.
9. А коли роса спадала на табір, спадала й та манна на нього.
10. І почув Мойсей, що народ плаче в родинах своїх, кожен при вході намету свого. І сильно запалав гнів Господній, і в очах Мойсеєвих то було зле.
11. І сказав Мойсей до Господа: Нащо вчинив Ти зло своєму рабові, і чому я не знайшов милости в очах Твоїх, що Ти поклав тягара всього народу на мене?
12. Чи я був вагітний усім тим народом, чи я його породив, що Ти кажеш мені: Неси його на лоні своїм, як мамка носить ссунця, до землі, яку Ти присягнув батькам його?