12. Тому то, хто думає, ніби стоїть він, нехай стережеться, щоб не впасти!
13. Досягла вас спроба не інша, тільки людська; але вірний Бог, Який не попустить, щоб ви випробовувалися більше, ніж можете, але при спробі й полегшення дасть, щоб знести могли ви її.
14. Тому, мої любі, утікайте від служіння ідолам.
15. Кажу, як розумним; судіть самі, що кажу я.
16. Чаша благословення, яку благословляємо, чи не спільнота то крови Христової? Хліб, який ломимо, чи не спільнота він тіла Христового?
17. Тому що один хліб, тіло одне нас багато, бо ми всі спільники хліба одного.
18. Погляньте на Ізраїля за тілом: чи ж ті, що жертви їдять, не спільники вівтаря?
19. Тож що я кажу? Що ідольська жертва є щось? Чи що ідол є щось?
20. Ні, але те, що в жертву приносять, демонам, а не Богові в жертву приносять. Я ж не хочу, щоб ви спільниками для демонів стали.
21. Бо не можете пити чаші Господньої та чаші демонської; не можете бути спільниками Господнього столу й столу демонського.
22. Чи ми дратуватимем Господа? Хіба ми потужніші за Нього?
23. Усе мені можна, та не все на пожиток. Усе мені можна, та будує не все!
24. Нехай не шукає ніхто свого власного, але кожен для ближнього!
25. Їжте все, що на ятках м'ясних продається, за сумління зовсім не турбуючись,
26. Бо Господня земля, і все, що на ній!
27. Як покличе вас хтось із невіруючих, і ви захочете піти, їжте все, що дадуть вам, за сумління зовсім не турбуючись.